У попередніх випусках AIESEC Times ми писали про розвиток молоді і про активну позицію студентів в їх співтовариствах.  Однак до цього моменту доки зовсім трохи розповідали про тих, хто пройшов школу AIESEC, про наших випускників. Що цінного отримали вони і як AIESEC вплинув на їх життяі? Ми починаємо відповідати на ці питання, пропонуючи інтерв'ю з випускником AIESEC, Ігорем Солодовим.

У свій час я думав здобути вищу освіту в США. Представництво AIESEC у Одесі проводило виставку «Освіта закордоном», яка мене зацікавила. Тоді я отримав потрібну мені інформацію і був здивований, як хлопці трохи старше за мене провели такий важливий соціальний проект. З часом я зрозумів, що для мене важливіша сама англійська мова, ніж освіта і вирішив залишитися в Україні. Організація AIESEC у Одесі, до якої я приєднався відразу після тієї виставки, підтримала мою ініціативу організувати мовний клуб англійської мови для студентів.

Які посади ти обіймав в організації?
Якщо враховувати, як я вже згадав, що був координатором мовного клубу, то наступним моїм етапом стала робота в HR напрямку. Пропрацювавши в команді рік, я був обраний на позицію віце-презідента з HR одеського представництва AIESEC. А ще через рік мене обрали на позицію президента. Зараз я вже випускник AIESEC.

Ти був на стажуванні?
Найціннішим  в AIESEC є той унікальний досвід, який отримують учасники:  організація соціальних проектів, навчання під час тренінгів і конференцій, а потім проба своїх сил на практиці за кордоном через міжнародну програму стажувань. Ось останній етап, я не пройшов. Це, напевно, єдине, про що я жалкую зараз. Стажування дійсно багато дає – я  бачив всі ці позитивні перетворення своїми очима. Багато хто з моїх друзів зараз займає провідні позиції в міжнародних компаніях. Це природно, адже у той час вони були більш конкурентоздатні на ринку праці, ніж студенти без міжнародного досвіду роботи.

Що дав AIESEC саме тобі?
Багато що. Вирішуйте самі: три з п'яти моїх робіт (мене наймали інші випускники AIESEC), навики професійної поведінки як управлінця, друзів. При цьому дуже важливо, що я зрозумів своє покликання, отримав особливий світогляд і, напевно, навіть стиль життя.

Ти підтримуєш стосунки з організацією?
Так, я активний наскільки це можна в моєму випадку: інколи беру участь в конференціях, деякі навіть веду.  За останні два місяці я двічі виступав на освітньому проекті «Skills Matters», організованому AIESEC у Одесі. Провожу семінари і тренінги для учасників організації, прагну підтримати порадою, звичайно, зустрічаюсь з такими ж випускниками AIESEC як і я.

Чим ти займаєшся зараз?
Зараз працюю бізнес-тренером в компанії Pucelik Consulting Group. Я спеціалізуюся на темі особистої ефективності: веду тренінги, блог і подкаст по цій темі. Скоро відкривається клуб особистої ефективності, який працюватиме на основі придуманої мною моделі ефективності особи.

У AIESEC нам завжди говорили, що ми лідери майбутнього, тепер я розумію, що я став лідером сьогодення. Приємно, що таке розуміння є не лише у мене. Я бачу, як що інші були AIESECери займають активні і відповідальні позиції в корпоративному і суспільному секторі країни.  У кам'яному столітті нам потрібний був один лідер з великою палицею, зараз же нам потрібно багато  відповідальних лідерів, аби позитивно трансформувати всі сфери нашого життя. Приємно, що в команді цих лідерів багато випускників AIESEC.

 

Employment № 11-13, AIESEC Times # 14, 15 квітня 2009